СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ БЕЗБАР’ЄРНОСТІ: 5 КРОКІВ ДЛЯ ГРОМАДИ
Безбар’єрність — це важлива складова розвитку кожної громади. Вона передбачає створення умов, за яких усі люди можуть вільно користуватися просторами, послугами та можливостями незалежно від віку, стану здоров’я чи життєвих обставин.
Щоб безбар’єрність стала частиною реальних змін, відповідні цілі та завдання необхідно включати до Стратегії розвитку громади, враховуючи шість напрямів Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору до 2030 року та потреби жителів.
КРОК 1. ВИЗНАЧИТИ БАР’ЄРИ В ГРОМАДІ
Важливо з’ясувати, що саме заважає людям повноцінно користуватися інфраструктурою, послугами та можливостями громади.
Для цього необхідно:
проаналізувати результати моніторингу безбар’єрності;
оцінити доступність інфраструктури та послуг;
врахувати звернення жителів;
почути думки людей з інвалідністю, ветеранів і ветеранок, людей старшого віку, батьків із маленькими дітьми, громадських організацій та інших жителів.
Уповноважений з безбар’єрності координує цю роботу, збирає пропозиції та стежить за виконанням запланованих заходів.
КРОК 2. ВИЗНАЧИТИ ПРІОРИТЕТИ РАЗОМ ІЗ МІСЦЕВОЮ РАДОЮ БЕЗБАР’ЄРНОСТІ
На основі зібраної інформації громада визначає, які зміни необхідно реалізувати насамперед.
Місцева рада безбар’єрності об’єднує представників місцевого самоврядування, громадськості та інших заінтересованих сторін для спільного визначення проблем і пріоритетів.
Такий підхід допомагає врахувати реальні потреби людей ще на етапі ухва целення рішень.
КРОК 3. ВКЛЮЧИТИ БЕЗБАР’ЄРНІСТЬ ДО СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ГРОМАДИ
Цілі та завдання мають відповідати шістьом напрямам Національної стратегії:
фізична безбар’єрність;
інформаційна безбар’єрність;
цифрова безбар’єрність;
суспільно-громадянська безбар’єрність;
освітня безбар’єрність;
економічна безбар’єрність.
Кожна громада визначає власні пріоритети залежно від потреб жителів та місцевих особливостей.
КРОК 4. ПЕРЕТВОРИТИ ЦІЛІ НА КОНКРЕТНІ ПРОЄКТИ ТА ПЕРЕДБАЧИТИ ФІНАНСУВАННЯ
За кожною ціллю мають стояти конкретні дії: що потрібно зробити, у які строки, хто відповідальний, як оцінюватиметься результат і звідки надходитимуть кошти.
Стратегія розвитку, план заходів, місцеві програми та бюджет мають бути взаємопов’язаними. Це дозволяє перетворювати заплановані цілі на реальні зміни.
Для залучення інвестицій громади можуть використовувати екосистему DREAM.
Також практичну підтримку надає Центр експертизи, який допомагає на різних етапах реалізації проєктів — від планування та проєктування безбар’єрних маршрутів до пошуку грантових можливостей.
Подати запит до Центру експертизи можна за електронною адресою: barrierfreeroots@gmail.com
КРОК 5. ПЕРЕВІРЯТИ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ВДОСКОНАЛЮВАТИ РІШЕННЯ
Важливо оцінювати не лише кількість виконаних заходів, а й те, чи справді людям стало зручніше користуватися просторами, послугами та можливостями громади.
До оцінювання варто залучати Місцеву раду безбар’єрності, амбасадорів безбар’єрності, громадські організації та самих жителів.
Якщо моніторинг виявляє нові проблеми або неефективність певних рішень, громада може переглянути пріоритети та вдосконалити заплановані заходи.
Безбар’єрність — це спільна робота задля громади, у якій кожна людина має рівні можливості та може брати активну участь у суспільному житті.
Графічні матеріали:
https://drive.google.com/.../1VBy79BlTu4g456tarMJJ17OCBRy...
Публікація на Facebook-сторінці Мінрегіону:
