Фото без опису

У рамках Всеукраїнської програми ментального здоров’я наводимо декілька простих порад, якими ділиться психологиня Тетяна ЄРМОЛАЄВА

Людина, яка переживає обстріл рідної домівки, зазнає сильного стресу, і не завжди помічає, як опиняється на вулиці босоніж чи без речей першої необхідності.

Справа рятувальників – відвести постраждалих на безпечну відстань, переконатися, що ніхто не опинився під завалами. А от перші слова підтримки, склянка води чи теплий одяг будуть доречними (а подекуди й рятівними) навіть від незнайомців.

Найперше, переконайтеся, що вам і постраждалій людині нічого не загрожує. Наближайтеся до людини, перебуваючи в полі її зору. Не кричіть, не робіть різких рухів. Спокійно привітайтеся, назвіться, запропонуйте допомогу.

Переконайтеся, що людина вас чує і розуміє. Оцініть її стан. Якщо людина кричить, плаче, тремтить або ж навпаки перебуває в ступорі і не реагує на слова, це можу свідчити про сильний стрес.

Якщо людина йде на контакт, зорієнтуйте її у ситуації. Запитайте: як її звати, де вона перебуває, що відбувається навколо.

Допоможіть людині присісти та запропонуйте звичайні речі: воду, чай, їжу, ковдру чи одяг, які зігріють. Залишайтеся з людиною. Вислухайте її. Скажіть, що співчуваєте. Запропонуйте покликати лікаря, якщо є така необхідність.

Пам’ятайте: ваше бажання допомогти може бути щирим, та якщо людина відмовляється від допомоги, хоче побути на самоті, дайте їй час. Не варто тиснути та примушувати до спілкування.

За матеріалами: https://www.facebook.com/howareu.program/posts/pfbid02uq6GucGE9CShsLUJPeT6E1QovvTBG63G81Rs4eMwJD93VXc77piJTp2XqcJ4ZnqVl