Надомна й дистанційна робота: у чому різниця – роз’яснення Держпраці (+інфографіка)
Для того, щоб продовжувати ведення бізнесу в умовах воєнного стану, роботодавці все частіше переводять працівників на віддалені форми роботи: дистанційну або надомну. Чим ці форми відрізняються між собою і як правильно оформити дистанційного працівника, роз’яснює Державна служба України з питань праці в межах інформаційної кампанії «Виходь на світло!».
Чим дистанційна робота відрізняється від надомної?
Із 27 лютого 2021 року в Україні запроваджено дві самостійні форми організації праці: дистанційну й надомну.
Дистанційні робітники працюють у будь-якому місці за власним вибором. Водночас мають бути на зв’язку з роботодавцем за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.
Надомний працівник виконує роботу за місцем проживання або в інших визначених ним місцях поза приміщеннями роботодавця. Для такої роботи характерна закріплена робоча зона або технічні засоби, наприклад, інструменти, приладдя для виробництва продукції, надання послуг або іншої роботи. Надомний працівник «прив’язаний» до вказаної у трудовому договорі адреси й може змінити її лише з дозволу роботодавця.
Режим роботи – ще одна відмінність. Надомний працівник зазвичай додержується загального режиму роботи підприємства. Тоді, як на дистанційного правила внутрішнього трудового розпорядку не поширюються. Він/вона розподіляє робочий час на власний розсуд.
Дистанційному працівнику гарантується період вільного часу для відпочинку й харчування – період відключення. У цей час працівник може не відповідати на повідомлення чи телефонні дзвінки роботодавця.
Дистанційник самостійно відповідає за додержання безпечних і нешкідливих умов праці на робочому місці. Проте роботодавець має проводити інструктаж (дистанційно або очно) щодо безпечного використання обладнання та засобів, рекомендованих або наданих ним.
Як оформити дистанційного працівника?
Новоприйняті робітники можуть працювати дистанційно після укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі.
Якщо роботодавець запроваджує тимчасовий дистанційний режим для працівників, які вже працюють, закон дозволяє зробити це за допомогою наказу (розпорядження).
Перевести працівника на дистанційну роботу можна лише за його згодою. Переведення з ініціативи роботодавця вважатиметься зміною істотних умов роботи, про що працівників необхідно попереджати за два місяці.
Як оплачувати дистанційну роботу?
Якщо роботодавець не домовився з працівником про інше, дистанційна робота передбачає оплату праці в повному обсязі не рідше двох разів на місяць.
Хто облаштовує «домашній офіс» для дистанційної роботи?
Роботодавець має забезпечити дистанційного працівника обладнанням та засобами для виконання професійних обов’язків. Також роботодавець організовує встановлення й обслуговування засобів та оплачує витрати. Працівник матеріально відповідає за їхню нестачу або пошкодження.
Якщо підлеглий використовує власні засоби для потреб підприємства, роботодавцю варто домовитися з ним про розмір і порядок відшкодування їхнього зношування (амортизацію), витрат на використання (електроенергія, інтернет, заміна витратних матеріалів).
Чи відрізняються права дистанційного працівника від тих, хто працює у приміщеннях роботодавця?
Працівники на дистанційній роботі мають ті самі трудові права – з урахуванням специфіки дистанційної роботи, зазначеної у трудовому договорі. Як і решта найманих працівників, вони можуть іти в щорічну відпустку, відкривати лікарняний тощо.
Більше інформації на сайті Держпраці та на інформаційному порталі https://pratsia.in.ua/.